Листя і суцвіття ожини заготовляють під час цвітіння, плоди - у серпні-вересні. Ягоди ожини добре вгамовують спрагу. Вони мають специфічний присмак. Містять глюкозу, сахарозу, фруктозу, органічні кислоти (яблучну, лимонну, винну, щавлеву, саліцилову), пектинові і дубильні речовини, каротин, вітаміни С, РР, Е, групи В, провітамін А, мінеральні речовини (солі калію, мідь, натрій, марганець, йод, залізо, фосфор, кальцій).
Листя ожини мають кровоспинну, кровоочисну, знеболювальну, потогінну, антисептичну (протигнильну) дію. Вони поліпшують травлення. Листя ожини містить дубильні речовини й органічні кислоти. Плоди застосовують як полівітамінний, протиалергійний, легкий послаблювальний, потогінний, а у незрілому вигляді навпаки - як скріплювальний засіб при проносі.
Малина була відома як лікарський засіб ще до нашої ери. Тоді ж її стали культивувати і розсаджувати поблизу будинків і заміських вілл, називаючи ці посадки садовою малиною. Нею лікувалися стародавні греки і римляни.
Плоди малини містять дуже велику кількість мікроелементів, таких, наприклад, як солі калію, міді, залізо (на 100 г ягід - до 4 мг), кальцій, цинк, магній і кобальт. Є в них і органічні кислоти (саліцилова, мурашина, яблучна і лимонна), а також глюкоза, фруктоза, сахароза, дубильні речовини. Багато пектину і клітковини, вітамінів С, РР, В1 і В2, провітаміну А, фолієвої кислоти.
Народна медицина рекомендує використовувати ягоди і гілки при застуді, грипі, знесиленні після тривалої хвороби, як жарознижуючий засіб; листки — від кашлю, хвороб горла, пропасниці; квітки і листки — від геморою і жіночих хвороб, зовнішньо — для виведення фурункулів на обличчі і проти рожистих запалень. Плоди малини використовують також для збудження апетиту і як антицинготний засіб. Відомо також, що ягоди малини позитивно впливають на діяльність шлунково-кишкового тракту. Рекомендується щодня вживати листя малини у вигляді чаю і ягоди (або у свіжому, або у сушеному вигляді) як для лікування, так і для профілактики серцево-судинних захворювань. Особливо корисно це робити при атеросклерозі або після вже перенесених інфарктів і інсультів.
Коли говоримо про редьку, одразу спливає в пам'яті приказка: "Набридло гірше гіркої редьки". І справді , через те, що в редьці багато гірчичних олій, споживати її можуть не всі, багатьом, до речі, редька навіть протипоказана. Отож, у кого є проблеми зі здоров'ям, варто порадитися з лікарем щодо збагачення свого раціону редькою.
За давньою нашою традицією, з середини осені починають квасити капусту. Зазвичай у жовтні повсюдно - і в міських, і в сільськх домівках - чути капустяний дух.
Слді зауважити, капуста білоголова смачна і свіжою, і квашенлю, і маренованою. За те, що вона цілком може задовльнити добову потребу людини у вітаміні C, її по праву називають королевою овочів.
Обліпиха - справжня комора вітамінів. Вітаміну C у ній стільки ж, скільки в смородині, але з обліпихи вітамін засвоюється краще, а каротину значно більше, ніж у моркві, до якої ще треба додавати олію. Провіиамін A (каротин) дуже добре допомагає у боротьбі із застудними та інфекційними хворобами. Вітамін E усуває слабкість мязів, дистрофію, позитивно впливає на серцево-судинну систему. 100г ягід обліпихи - це дві добові норми вітаміни C і P. Вітамін K нейтралізує внутрішні коровиливи ( у шлунку, кишечнику). Вітамін B нормалізує вуглеводний обмін. B2 і B6 побрітні для нормальної роботи шлугково-кишкового тракту. Соком свіжих ягід змазують ділянки з ерозією й виразками.
Ріпчаста цибуля - добре знайома всім, але не всі знають про цілющі властивості цієї рослини.
У ріпчастій цибулі міститься 8-14% цукрів, серед яких такі, що легко засвоюються організмомо людини, - фруктоза, сахароза, мальтоза, полісахаріні, інсулін.
Багато вона і на вітаміни C, B1, B2, B6, E, PP, ...