Сік груші має здатність знижувати рівень цукру в крові. Можна грушевий сік пити нерозведеним або з холодною перевареною водою (1:1) по чверті склянки 3-4 рази на день за 30 хв. до їди.
Колючий, відстовбурчено-розга-лужєний кущ або невелике (1 — 4 м заввишки) дерево родини розових. Листки чергові, прості, видовжені або видовженооберне-нояйцевидні, при основі клиновидні, городчасто-пилчасті (зубчики залозисті), в молодому віці з обох боків опушені, пізніше — зверху голі. Квітки правильні, двостатеві, одиничні, рідше по 2— З, на коротких голих квітконіжках; віночок білий або зеленуватий, з п'ятьма видовженими тупими пелюстками. Плід — куляста або округлоконічна соковита чорна, з восковою поволокою кістянка. Цвіте у квітні — травні. Плоди достигають у вересні. Поширення. Терен звичайний росте по всій території України на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок.
Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують квітки (Flores Pruni spinosae), листя (Folia Pruni spinosae), плоди (Fructus Pruni spinosae), кору гілок (Cortex Pruni spinosae) і коріння (Radix Pruni spinosae) терну. Квітки заготовляють в період повного цвітіння рослини. Як тільки рослина відцвіте, одразу приступають до заготівлі листя. Зібрану сировину розкладають тонким шаром на папір чи тканину й висушують під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Плоди збирають восени у зрілому стані й використовують свіжими (перебрані плоди зсипають у дерев'яні діжки, накривають зверху вологою тканиною і зберігають у погребі), переробляють на киселі, компоти, повидло, настойки на вині чи горілці або сушать,на сонці, під наметами чи в сушарках при температурі 45—50°. Сухих плодів виходить 25 % . Коріння терну також заготовляють восени. Його викопують, обтрушують з нього землю, миють у холодній воді, розрізують на куски і, розстеливши тонким шаром у теплому провітрюваному приміщенні, сушать (щоб прискорити сушіння, товще коріння розщеплюють уздовж). Кору збирають навесні, з молодих бокових гілок (правила заготівлі й сушіння див. у статті Дуб звичайний). Готову сировину зберігають у сухому провітрюваному приміщенні. Рослина неофіци-нальна
Багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Стебло прямостояче, просте, облистнене, 60— 120 см заввишки. Листки чергові, оберненоланцетні, хвилясті; верхні— ланцетні, гострі. Квітки правильні, двостатеві, великі, білі, запашні, догори або косо догори спрямовані, зібрані в коротку китицю. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Походить з Середземномор'я. Розводять її в садах і квітниках як декоративну рослину.
Сировина. З лікувальною метою використовують цибулини, листя і квітки. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад ще не вивчено.
Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині рослину використовують як сечогінний і знеболюючий засіб. Спиртову настойку цибулин вживають при водянці, а також як відхаркувальне при захворюваннях дихальних шляхів, що супроводяться застоєм великої кількості харкотиння. Спиртову настойку квіток вживають як тонізуючий засіб, нею натираються при ревматизмі й радикуліті та змащують рани.
Гіллястий, 3—6 м заввишки кущ родини жимолостевих. Пагони сіро-зелені, з жовтуватими сочевичками і білою серцевиною. Листки супротивні, непарноперисті, з 5—7 видовжено-яйцевидними загостреними гостропилчастими листочками. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, кремово-білі, у щитковидних суцвіттях з 5 головними гілочками. Плід — чорно-фіолетова куляста кістянка. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у серпні — вересні.
Поширення. Трапляється майже по всій території України у лісах по чагарниках, на лісових порубах, частіше здичавіло. Подекуди розводять як декоративну рослину.
Заготівля і зберігання. Використовують кору, квітки, листя, плоди і коріння. Квітки збирають під час цвітіння, зрізуючи все суцвіття. Сушать під наметом з доброю вентиляцією (при повільному сушінні віночки квіток буріють) або в сушарці при температурі 40°. Після висихання квітки відділяють від щитків. Сухої сировини виходить 18—20 % . Строк придатності — 3 роки. Квітки (Flores Sambuci) відпускаються аптеками. Кору знімають навесні, плоди — у період повної стиглості. Сушать у печах або сушарках при температурі 60—65°. Сухих плодів виходить 15 % ; строк придатності — 6 місяців. Листя заготовляють під час цвітіння рослини. Спочатку його пров'ялюють на сонці, а потім досушують у затінку. Сухої сировини виходить 20 % . Коріння копають після дозрівання плодів. Його миють, розрізують на куски і сушать на сонці або в протоплених приміщеннях. Сухої сировини виходить 25 % .
Тому хто не любить грейпфрути через їх гіркуватий присмак, варто переглянути свої ставлення до цього фрукту. Річ у тім, що винуватець характерної гіркоти, флавоноід наригін, знижує активність віруса гепатиту С і затримує на 80% його розповсюдження організмом. Такого висновку дійшли американські вчен після низк експерементів. Спеціалісти стверджують, що противірусні препарати набагато ефективніше боротимуться з підступним вірусом, якщо їх прийом поєднувати з грейпфрутовою терапією.
У цих «ультрафіолетових» солодощах зберігається до 80 відсотків літніх вітамінів.
Звідки ранньою навесні узяти вітаміни і мікроелементи для зміцнення імунітету? На початку березня завжди спостерігається їх дефіцит, через що організм слабшає. А допускати цього не можна. Інфекції не дрімають, навколо лютує грип та інша зараза. Не допустити "пробою" можна за допомогою родзинок. Він буквально консервують в собі літні вітаміни (зберігаються на 70-80%) і мікроелементи (зберігаються на 100%), на які багатий виноград.
Ізюм буде корисний тим, хто:
* Хоче зміцнити імунітет. У родзинках містяться речовини-антиоксиданти, зокрема олеаноловая кислота. Завдяки їй клітини не руйнуються під дією вільних радикалів, які нас безперервно атакують, а значить, стає міцнішим весь організм; * Дратівливий, страждає безсонням, часто скаржиться на поганий настрій. Завдяки вітамінів В1, В2 і В5, які зберігаються в родзинках, і мікроелементу магнію налагоджується робота нервової системи, людина заспокоюється, у нього поліпшується сон;
Чому так важливо мати у нашому раціоні фрукти та овочі? Бо вони необхідні для повноцінного харчування. Ось секрет цілющої дії окремих із них. Яблуко допоможе знизити холестерин у крові. Це також чудовий засіб від розладу шлунку. Банани - хороший засіб від стресу, вони заспокоюють нерви, знімають головний біль, регулюють обмін речовин. Полуниці сприяють очищенню організму. Джуе корисні для організму сухі фініки та інжир. Плоди вишні та черешні очищають кров.
Натріть 15 г. кореня селери і залийте літром перевареної води кімнатної температури. Настоюйте 8 годин. Пийте по 100 г тричі на день до їди. Цей напій розслаблює, заспокоює, додає сил. Сприяє тому, що людина краще спить.
1 ст. ложку квітів триколірної фіалки, 1 ст. ложку дзвіночків, 2-3 листочки свіжої м'яти залийте 400 мл. окропу, настоюйте 20-30 хвилин. Пийте цей час впродовж дня перед їдою. Він не лише тонізує, а й сприяє схудненню, втамовуючи апетит.
Дві трави: споиш та пол-пала допоможуть оздоровити нирки та печінку. Півтори столові ложки однієї з цих трав заварити склянкою окропу і тримати в термосі. Заварену траву випивають впродовж дня. Два тижні п'ють одну травичку, два настпупні - другу. Під час очищення травами раз на день їжте редьку, змінюючи чорну і зелену по черзі. Не треба їсти багато: досить 2 ст. ложки в потертому вигляді. Редьку їдять з медом (також 2 ст. ложки) і без хліба. Тим, у когожовчний міхур наповнений камінням, редьку застосовувати як жовчогінний засіб не варто.
Колючий, відстовбурчено-розга-лужєний кущ або невелике (1 — 4 м заввишки) дерево родини розових. Листки чергові, прості, видовжені або видовженооберне-нояйцевидні, при основі клиновидні, городчасто-пилчасті (зубчики залозисті), в молодому віці з обох боків опушені, пізніше — зверху голі. Квітки правильні, двостатеві, одиничні, рідше по 2— З, на коротких голих квітконіжках; віночок білий або зеленуватий, з п'ятьма видовженими тупими пелюстками. Плід — куляста або округлоконічна соковита чорна, з восковою поволокою кістянка. Цвіте у квітні — травні. Плоди достигають у вересні. Поширення. Терен звичайний росте по всій території України на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок.
Багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Стебло прямостояче, просте, облистнене, 60— 120 см заввишки. Листки чергові, оберненоланцетні, хвилясті; верхні— ланцетні, гострі. Квітки правильні, двостатеві, великі, білі, запашні, догори або косо догори спрямовані, зібрані в коротку китицю. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.
Гіллястий, 3—6 м заввишки кущ родини жимолостевих. Пагони сіро-зелені, з жовтуватими сочевичками і білою серцевиною. Листки супротивні, непарноперисті, з 5—7 видовжено-яйцевидними загостреними гостропилчастими листочками. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, кремово-білі, у щитковидних суцвіттях з 5 головними гілочками. Плід — чорно-фіолетова куляста кістянка. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у серпні — вересні.
Тому хто не любить грейпфрути через їх гіркуватий присмак, варто переглянути свої ставлення до цього фрукту. Річ у тім, що винуватець характерної гіркоти, флавоноід наригін, знижує активність віруса гепатиту С і затримує на 80% його розповсюдження організмом. Такого висновку дійшли американські вчен після низк експерементів. Спеціалісти стверджують, що противірусні препарати набагато ефективніше боротимуться з підступним вірусом, якщо їх прийом поєднувати з грейпфрутовою терапією.
