Як  приготувати вино з винограду ?
   
   Особливого секрету в приготуванні вина з винограду немає. Це один з найпоширеніших і найстародавніших рецептів напоїв на землі. В давнину виноградне вино замінювало людям решту практично всіх напоїв, оскільки і вода, і соки мали звичай псуватися, адже ні пастеризації, ні холодильників ще не було. Але не забувайте, що вино тоді пили дуже сильно розбавленим. Фактично, у воду додавали трохи вина, щоб вона не псувалася.
   
   Отже, сам рецепт
   
   Перше, що необхідно зробити - це правильно підготувати ягоди. Виноград потрібно відокремити від китиць і ретельно перебрати. Якщо у вино потраплять гнилі, зіпсовані або червиві ягоди, воно само стане гнилим, зіпсованим або червивим.
   
   Мити ягоди особливо не потрібно, тільки якщо вони брудні. На шкірці винограду багато різноманітних грибків, які сприяють бродінню. Ретельно вимитий виноград бродить гірше.
   
   Наступний етап - "тиснення" ягід. Ви, звичайно, знаєте, що справжніх винарів тиснуть ягоди ногами. Отже теж можете спробувати. І боятися тут нічого. Головне - щоб ноги були митими. Інші способи - качалкою в емальованій каструлі, соковижималкою. Головне, щоб кожна ягідка виявилася роздавленою і щоб в сік, що вийшов, не потрапили додаткові забруднення. Також не рекомендується користуватися металевим не емальованим посудом і металевими засобами для давлення ягід.

Вирощування садивного матеріалу
Смородина і порічка належать до культур з високою регенераційною здатністю кореневої системи і в умовах промислового розсадника успішно розмножуються здерев'янілими живцями. Використовують здерев'янілі однорічні пагони товщиною 6-10 мм, які заготовляють на чистосортних суперелітних чи елітних маточниках.

Живцеві маточники смородини і порічки закладають восени, не пізніше, ніж за 20 днів до настання сталих холодів у ретельно підготовлений і удобрений ґрунт (див. закладання маточника малини) за схемою 1,5-2х0,3-0,5м. Використовують їх впродовж 5-6 років.

Заготівлю живців проводять, починаючи з наступного року, безпосередньо перед садінням їх у шкілку. Оптимальним строком живцювання в зоні Полісся для смородини є перша половина вересня, для порічки - ІІІ декада серпня-І декада вересня.

Пагони відокремлюють, залишаючи на маточних кущах пеньки довжиною 2-3 см (для забезпечення приросту наступного року), звільняють від листя, розрізають на окремі живці довжиною 18-20 см, зв'язують у пучки по 50 шт, етикетують і зберігають у холодильнику або підвалі до моменту висаджування у шкілку, не допускаючи підсихання живців.

Місце під шкілку ретельно готують, вносять 80-100 т/га перегною та P_90-120 K_90-120. Висаджують живці рядковим із шириною міжрядь 60-90 см, або стрічковим способом із відстанню між стрічками 80-90, між рядками у стрічці 20 см та між живцями у рядку 5-8 см. Садіння проводять вручну у попередньо нарізані щілини, вертикально, слідкуючи за тим, щоб верхня брунька була на рівні ґрунту. Відразу після садіння ґрунт довкола живців ущільнюють і поливають із розрахунку 300-400 м³ води на 1 га., а через 3-4 дні розпушують на глибину 8-10 см.

Рослинне життя в саду поволі завмирає, дерева впадають у зимову сплячку. Але це не привід призупиняти роботи в плодових насадженнях. Для доброї перезимівлі вони потребують ретельного догляду й в осінньо-зимовий період.

Восени також проводять захисні заходи в саду, підготовлюють дерева до настання холодів. Осіннє перекопування ґрунту у пристовбурних кругах сприяє загибелі зимуючих стадій багатьох видів шкідників, що зимують саме там, зокрема вишневої мухи, яблуневих плодожерки та плодового пильщика. Особливу увагу в цей період слід звернути на стан і захист стовбура і скелетних гілок. Стовбур або штамб - магістраль обміну поживними речовинами між кореневою системою і кроною дерева. Навіть незначне пошкодження штамба погіршує цей обмін, а сильне пошкодження може призвести до загибелі всього дерева. Основними видами пошкоджень штамба і скелетних гілок у зимовий період є підмерзання, сонячні опіки, пошкодження кори мишами та зайцями.

За сильного підмерзання деревини гілок і стовбура дерева втрачають морозостійкість і зимостійкість, надалі у рослин послаблюються ріст і продуктивність. Через підмерзання відбувається порушення діяльності провідної системи, внаслідок чого в наступну вегетацію нерідко виявляється хлороз. При пошкодженні всієї кори навколо штамба дерева гинуть. На місцях відмерлих окремих ділянок кори і деревини утворюється ізолюючий шар з продуктів розпаду, кора навесні відстає від деревини («здувається»), що легко визначається при натисканні на неї (відчувається запах спиртового бродіння). Пошкоджена кора має вдавлені темні плями різного розміру і форми. Якщо слідом за обрізанням дерев наступають сильні морози, кора може сповзати, оголюючи деревину. В цьому випадку відсталу кору необхідно щільно перев’язати для зростання.