Малина була відома як лікарський засіб ще до нашої ери. Тоді ж її стали культивувати і розсаджувати поблизу будинків і заміських вілл, називаючи ці посадки садовою малиною. Нею лікувалися стародавні греки і римляни.

Малина - лікарська, харчова, медоносна, декоративна рослина.

Плоди малини містять дуже велику кількість мікроелементів, таких, наприклад, як солі калію, міді, залізо (на 100 г ягід - до 4 мг), кальцій, цинк, магній і кобальт. Є в них і органічні кислоти (саліцилова, мурашина, яблучна і лимонна), а також глюкоза, фруктоза, сахароза, дубильні речовини. Багато пектину і клітковини, вітамінів С, РР, В1 і В2, провітаміну А, фолієвої кислоти.

Народна медицина рекомендує використовувати ягоди і гілки при застуді, грипі, знесиленні після тривалої хвороби, як жарознижуючий засіб; листки — від кашлю, хвороб горла, пропасниці; квітки і листки — від геморою і жіночих хвороб, зовнішньо — для виведення фурункулів на обличчі і проти рожистих запалень. Плоди малини використовують також для збудження апетиту і як антицинготний засіб. Відомо також, що ягоди малини  позитивно впливають на діяльність шлунково-кишкового тракту. Рекомендується щодня вживати листя малини у вигляді чаю і ягоди (або у свіжому, або у сушеному вигляді) як для лікування, так і для профілактики серцево-судинних захворювань. Особливо корисно це робити при атеросклерозі або після вже перенесених інфарктів і інсультів.

Нині багато хто страждає від зашлакованості організму. Позбутися всякого "сміття" допоможе такий лікарський збір. Візьміть по 1 ст. ложці ягід малини і квіток липи, залийте суміш 300 мл окропу і дайте настоятися в термосі протягом години. Отриманий настій процідіть і приймайте гарячим на ніч.  

У науковій медицині сухі плоди використовують як ароматичну і смакову добавку при виготовленні лікарських препаратів, особливо в дитячій практиці. Листя малини кріпить, має кровоочисну, кровоспинну, антитоксичну дію. Як лікарську сировину використовують також квітки та насіння рослини. Наприклад, відвар квіток використовують при вуграх, запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок, а їх настій у старовину використовували як протиотруту при укусах змій і скорпіонів, жіночих хворобах і геморої.