Листя і суцвіття ожини заготовляють під час цвітіння, плоди - у серпні-вересні. Ягоди ожини добре вгамовують спрагу. Вони мають специфічний присмак. Містять глюкозу, сахарозу, фруктозу, органічні кислоти (яблучну, лимонну, винну, щавлеву, саліцилову), пектинові і дубильні речовини, каротин, вітаміни С, РР, Е, групи В, провітамін А, мінеральні речовини (солі калію, мідь, натрій, марганець, йод, залізо, фосфор, кальцій).
Листя ожини мають кровоспинну, кровоочисну, знеболювальну, потогінну, антисептичну (протигнильну) дію. Вони поліпшують травлення. Листя ожини містить дубильні речовини й органічні кислоти.
Плоди застосовують як полівітамінний, протиалергійний, легкий послаблювальний, потогінний, а у незрілому вигляді навпаки - як скріплювальний засіб при проносі.
Широкий спектр дії має настій з листя ожини. Для його приготування 30 г листя заливають 500 мл окропу, настоюють протягом 4 годин і проціджують. Приймають по півсклянки 4 рази на день за півгодини до їди. Цей відвар застосовують у разі шлункових кровотеч, хворобливих менструацій. Особливо корисний він при лікуванні захворювань шкіри, при розладах кишечнику (пронос), як кровоочисний, а при простудних захворюваннях як потогінний засіб. При запальних процесах порожнини рота й ангіні його застосовують для полоскання. У вигляді примочок подрібнене листя ожини прикладають до гнійних ран, виразок і лишаїв.
У народній медицині рекомендується застосування ожини при запальних процесах і болю в суглобах, циститах, ниркових хворобах, при ревматизмі і відкладенні солей, серцево-судинних захворюваннях (при цьому треба дотримуватися суворої дієти), як заспокійливий і сечогінний засіб.
Винятково важливе тривале застосування при цукровому діабеті лікарського збору, до складу якого входять ягоди ожини. Треба взяти порівну ягоди ожини, корінь валеріани, листя ясена, кропиви дводомної і польового хвоща, змішати, залити 2 ст. ложки цієї суміші одним літром окропу і настоювати протягом 3 годин, потім процідити і приймати по півсклянки після їди (через кожні 4 години). Сік з листя ожини є прекрасним косметичним засобом для догляду за шкірою обличчя.
Лікарські властивості ожини сизої відомі вже понад дві тисячі років. Ще давні греки використовували відвар із її листя як протизапальний засіб при захворюваннях ротової порожнини та ясен.
За допомогою ожини ефективно лікують дизентерію. Готувати помічний відвар треба так: 4 ст. ложки кореня ожини сизої варити у 1 літрі води, поки не википить половина. Пити по 150 г тричі на день до їди.
Ще одну доволі поширену нині хворбу – гіпертрофію передміхурової залози – теж лікують за допомогою цієї рослини. 2 ст. ложки листя ожини сизої та 2 ст. ложки пасльону чорного залити 0,6 л окропу, настояти впродовж двох годин. Пити до їди тричі на день.
При цукровому діабеті варто заживати такий настій: 4 ст. ложки листя ожини сизої залити 2 літрами води, випарити при кипінні наполовину. Таку дозу випивати ковтками впродовж дня. Курс лікування – два тижні. Наступні два тижні пити так само приготовлений настій з листя та стебел чорниці.
Давно перевірено, що ніщо так не зігріває після сильного перемерзання, як 50–100 г настояної на горілці ожини. Варто також пам’ятати, що зрілі ягоди ожини сизої діють як послаблювальне, а незрілі – як в’яжуче при діареї та кровохарканні. Плоди ожини сизої виводять радіонукліди, хоча самі їх не накопичуюють.
Молоде листя ожини сизої лікує ангіну, запалення ротової порожнини, різноманітні шкірні захворювання (його можна просто жувати). Подрібнене листя цієї рослини у вигляді припарок прикладають до лишаїв, трофічних виразок, екзем, гнійних ран.
І, звісно, з ожини роблять дуже смачне варення.
|
