Вирощування садивного матеріалу
Смородина і порічка належать до культур з високою регенераційною здатністю кореневої системи і в умовах промислового розсадника успішно розмножуються здерев'янілими живцями. Використовують здерев'янілі однорічні пагони товщиною 6-10 мм, які заготовляють на чистосортних суперелітних чи елітних маточниках.

Живцеві маточники смородини і порічки закладають восени, не пізніше, ніж за 20 днів до настання сталих холодів у ретельно підготовлений і удобрений ґрунт (див. закладання маточника малини) за схемою 1,5-2х0,3-0,5м. Використовують їх впродовж 5-6 років.

Заготівлю живців проводять, починаючи з наступного року, безпосередньо перед садінням їх у шкілку. Оптимальним строком живцювання в зоні Полісся для смородини є перша половина вересня, для порічки - ІІІ декада серпня-І декада вересня.

Пагони відокремлюють, залишаючи на маточних кущах пеньки довжиною 2-3 см (для забезпечення приросту наступного року), звільняють від листя, розрізають на окремі живці довжиною 18-20 см, зв'язують у пучки по 50 шт, етикетують і зберігають у холодильнику або підвалі до моменту висаджування у шкілку, не допускаючи підсихання живців.

Місце під шкілку ретельно готують, вносять 80-100 т/га перегною та P_90-120 K_90-120. Висаджують живці рядковим із шириною міжрядь 60-90 см, або стрічковим способом із відстанню між стрічками 80-90, між рядками у стрічці 20 см та між живцями у рядку 5-8 см. Садіння проводять вручну у попередньо нарізані щілини, вертикально, слідкуючи за тим, щоб верхня брунька була на рівні ґрунту. Відразу після садіння ґрунт довкола живців ущільнюють і поливають із розрахунку 300-400 м³ води на 1 га., а через 3-4 дні розпушують на глибину 8-10 см.

Рослинне життя в саду поволі завмирає, дерева впадають у зимову сплячку. Але це не привід призупиняти роботи в плодових насадженнях. Для доброї перезимівлі вони потребують ретельного догляду й в осінньо-зимовий період.

Восени також проводять захисні заходи в саду, підготовлюють дерева до настання холодів. Осіннє перекопування ґрунту у пристовбурних кругах сприяє загибелі зимуючих стадій багатьох видів шкідників, що зимують саме там, зокрема вишневої мухи, яблуневих плодожерки та плодового пильщика. Особливу увагу в цей період слід звернути на стан і захист стовбура і скелетних гілок. Стовбур або штамб - магістраль обміну поживними речовинами між кореневою системою і кроною дерева. Навіть незначне пошкодження штамба погіршує цей обмін, а сильне пошкодження може призвести до загибелі всього дерева. Основними видами пошкоджень штамба і скелетних гілок у зимовий період є підмерзання, сонячні опіки, пошкодження кори мишами та зайцями.

За сильного підмерзання деревини гілок і стовбура дерева втрачають морозостійкість і зимостійкість, надалі у рослин послаблюються ріст і продуктивність. Через підмерзання відбувається порушення діяльності провідної системи, внаслідок чого в наступну вегетацію нерідко виявляється хлороз. При пошкодженні всієї кори навколо штамба дерева гинуть. На місцях відмерлих окремих ділянок кори і деревини утворюється ізолюючий шар з продуктів розпаду, кора навесні відстає від деревини («здувається»), що легко визначається при натисканні на неї (відчувається запах спиртового бродіння). Пошкоджена кора має вдавлені темні плями різного розміру і форми. Якщо слідом за обрізанням дерев наступають сильні морози, кора може сповзати, оголюючи деревину. В цьому випадку відсталу кору необхідно щільно перев’язати для зростання.

  Що відбувається із продуктами, коли ми їх варимо? При відварювання дуже багато корисних речовин іде у бульйон. Тому виливати його - значить обкрадати свій організм. Краще приготувати на ньому суп або соус.

• Варити овочі й фрукти треба під закритою покришкою, щоб зберегти якнайбільше вітаміну С. Під покришкою вдається зберегти 80-85% аскорбінки, без покришки - лише 50-60% (кисень руйнує вітамін С).
• Варені страви корисні при захворюванням кишково-шлункового тракту, тому що їх легше засвоїти. У вареному м'ясі приміром дуже розпушується сполучна тканина, тому воно засвоюється краще ніж смажене.
• Тушкуємо - значить варимо у невеликій кількості води. Корисних речовин зберігаються більше, ніж при варінні. Цінний бульйончик можна використати на підливки або соуси.
• Готуємо на парі - значить варимо без води. Тому менше втрачаємо вітамінів та мінералів. Головний недолік - готуємо довше і вигляд страви не дуже апетитний. Зате це дієтичні продукти без жиру і канцерогенів.