Уже наприкінці квітня чи у перші дні травня вкидають у землю насіння столових буряків. Таким чином матимете ранню продукцію. Овочі ж для тривалого зберігання краще отримувати з пізніших посівів.
Під цю городину відводьте світлі сонячні місцини, на яких не застоюється вода. Грунти повинні бути легкі, високородючі. Оптимальними попередниками є огірки капуста, редиска, картоплю, бобові, салат.
Готувати ділянку починають з осені. Під зяблеву оранку кожні 10 кв.м вносять по 40-60 кг перегною чи компосту (у жодному разі не свіжу органіку!). Навесні додають сюди ще по 150-280 г. аміачної селітри, 350-400 г. суперфосфату, 250-350 г. калійної солі.
Важливо правильно обробити насіння. Попередньо його протягом 2 діб вимочують у воді кімнатної температури. Ще ж зернята протягом 4-6 годин тримайте у дводенному настої деревного попелу (2 сірникові коробки на 1 л води).
Буряк треба висівати у вологу землю. Відстань між рядками 30 см, глибина загортання - 3-4 см. Поверхню обов'язково коткують чи утрамбовують зворотнім боком грабель.
Через тиждень на грядках окресляться сходи. Тоді не забудьте розпушувати міжряддя. При появі двох справжніх листочків, посіви проріджують, залишаючи паростки через кожні 3-4 см. Вилучені екземпляри можна пересаджувати на нове місце.
Коли діаметр коренеплодів сягне 1,5-2 см проводять поступове проривання. Після нього "дистанція" між рослинами буде 6-8 см.
У час вегетації необхідне кількаразове підживлювання. Вперше це роблять у фазі 3-4 справжніх листочків. Для приготування розчину до відра всипте 1 ст.л. нітрофоски та 0.5л коров'яку. На 1 кв.м достатньо 3-4 л отримано рідини.
Після того як бурячки стануть завтовшки 2,5-3 см, підгодовують удруге (настоєм коров'ячого посліду у поєднанні з повним мінеральним добривом).