Щороку ряди садівників-любителів поповнюються новачками. Хтось недавно посадив сад, комусь він дістався у спадок. Усі знають одне: дерева потребують догляду, а от знань про їхні біологічні особливості бракує. Найбільш відповідальна складова догляду — обрізування. От садівники-початківці й запитують: чи обов’язково воно потрібне, чи можна обійтись без «калічення» рослин? Поговоримо про це, а також про принципові підходи до виконання цієї складної операції.

Така корисна операція...

У молодому віці, коли рослина швидко збільшується в об’ємі, обрізуванням треба допомогти їй вдало закласти скелет: сформувати достатню кількість скелетних гілок для одержання високих врожаїв; розмістити їх у просторі так, щоб кожна гілка мала можливість щонайдовше розвиватись у сприятливих умовах освітлення; сприяти обростанню скелетних розгалужень плодовими гілочками.

З початком плодоношення, крім того, обрізування має підтримувати силу приростів гілок, щоб поповнювати втрати від усихання обростаючих гілочок всередині крони, вберігати крону від загущення, щоб поліпшити умови освітлення і подовжити продуктивний період обростаючих гілочок, скоротити шлях обміну поживних речовин між коренями і надземною системою.

Взагалі протягом життя будь-якої плодової і ягідної рослини обрізування має чотири основні завдання: формування рослини, регулювання плодоношення, поліпшення умов освітлення всіх її частин і скорочення шляху обміну поживних речовин.


На мал. 1 показані деякі основні деталі обрізування гілок яблуні:

1. Річний приріст 2-річної гілки був укорочений слабо. Відтак бруньки пробудились майже на всій частині дворічного приросту: розвинулись плодові гілочки, бокові пагони помірного росту.

2. Головний приріст гілки укорочений сильно: було зрізано більше половини приросту. Внаслідок цього розвинулись головним чином сильні бокові розгалуження, а обростаючі гілочки відсутні.

3. У 4-річної гілки яблуні щорічно слабко, з допомогою пінцирування (прищипування), вкорочували однорічний приріст. У результаті вона добре розгалужена і обростаючі гілочки розвинуті.

4. У 5-річної гілки того ж сорту не вкорочували приріст. Внаслідок цього на ній немає сильних розгалужень. Розвинулись лише численні обростаючі гілочки, причому майже всі вони дуже слабкі і швидко відімруть.

5. У 2-річної яблуні бокове розгалуження Б за силою розвитку не поступається центральному провіднику А, тобто є його конкурентом. Його слід видалити, щоб запобігти утворенню розлому. Однак, якщо це розгалуження відходить від стовбура не під гострим кутом (понад 45°), можна й залишити, але вкоротити, підпорядкувати провіднику.

6. У 5-річної яблуні утворилося розгалуження, бо конкурент Б не був вчасно видалений або підпорядкований сильним укороченням провіднику А. Гілку Б тепер необхідно видалити або, якщо кут її відходження від стовбура більше 45°, дуже вкоротити.

Пропонується конкретна схема формування крони плодового дерева (мал. 2):

А — обрізування після посадки саджанця без крони (ліворуч), з кроною (праворуч); Б — обрізування дерева після першого року росту; В — обрізування після другого року росту; Г-Д — обрізування після третього-четвертого років росту;

Е — крона дерева після закладання скелетних гілок і видалення центрального провідника. Округлі крони яблуні, груші, сливи формують за розріджено-ярусною або поліпшеною комбінованою схемою з 4-5 скелетними гілками першого порядку (в першому ярусі розміщують 2-3 гілки із суміжних бруньок; наступні скелетні гілки розташовують поодиноко через 70-80 см від верхньої гілки ярусу і через 50-60 см одну від одної). На скелетних гілках першого порядку формують 5-6 скелетних гілок другого порядку. Після закладання всіх скелетних гілок крона сформована, тоді видаляють центральний провідник над верхньою одиночною 2-3-річною скелетною гілкою. В період повного плодоношення висота дерев на сильнорослих підщепах не повинна перевищувати 3-3,5 м.