Наші предки зауважили, що коли роками на городі вирощувати одну й ту ж культуру, невдовзі земля повністю виснажиться. У рільництві необхідна сівозміна. Отож висаджування культур треба чергувати. Однак проста й механічна сівозміна не дасть позитивних результатів. Подекуди навпаки - навіть може наробити лиха. Скажімо, посадивши моркву на грядці, де до того була гірчиця, годі сподіватися політку. Тим часом після картопі, гарбузів чи гречки ці соковиті плоди наливатимуться якнайкраще. Аналогіних прикладів можна навести дуже багато. Бо "спадщину" одного попередника нові рослини сприйматимуть "на ура", а те, що залишив інший вчорашній господар, не переноситимуть і на запах. Вибирати наступників слід уважно із знанням. Скажімо, не варто садити поспіль культури, які мають спільних шкідників (помідори після картоплі і навпаки), як і рослини, що використовують для розвитку однакові поживні речовини (виснажується грунт). Навпаки, торішні і цьогорічні "господарі" грядки у своїх "апатитах" мали б ніби доповнювати одне одного - речовини, зо здебільшого не споживав попередній "мешканець" (отож вони за рік накопичилися у грунті), якраз припадуть до смаку нинішньому "новоселові".
Завдяки такому правильному підборові вдається вбити відразу кількоз зайців. Зокрема, виключається можливість накопичення у грунті специфічних для кожної культури хвороб, шкідників, бур'янів тощо. Одночасно чергування рослин із різно глибиною розташування основної маси дозволяє досягти повного задіяння поживних речовин орного і підорного горизонтів грунту. Так, окрім. усього іншого, природним чином створюються умови, для відновлення цих запасів.
