Вирощуючи на зелень, свіжий кріп сіють на метрових
грядках суцільним висівом або рядками на відстані 8-10 см один від
одного і загортають на глибину 2-3 см. На 10 кв.м ділянки висівають
15-20 г насіння. Найчастіше під кріп окремо ділянки не відводять, а
сіють його по огірках, моркві та інших овочевих культурах. Починають
використовувати кріп, коли він досягне висоти 10-12 см. Кріп можна сіяти
двічі-тричі, і протягом цілого літа мати свіжу зелень.
Для нормального розвитку кожній рослині потрібна
оптимальна "житлова площа". При загущенні сівби паростки потерпатимуть
від браку світла і поживи, частіше вражатимуться шкідниками та
хворобами. Має недоліки і розріджене садіння. По-перше, неефективно
використовується земля. До того ж відсутність здорово конкуренції погано
впливатиме на ріст овочевих. Правильно розмістити на ділянці городину
допоможуть наступні таблиці:
Уже наприкінці квітня чи у перші дні травня вкидають у
землю насіння столових буряків. Таким чином матимете ранню продукцію.
Овочі ж для тривалого зберігання краще отримувати з пізніших посівів.
Під цю городину відводьте світлі сонячні місцини, на яких не застоюється
вода. Грунти повинні бути легкі, високородючі. Оптимальними
попередниками є огірки капуста, редиска, картоплю, бобові, салат.
Готувати ділянку починають з осені. Під зяблеву оранку кожні 10 кв.м
вносять по 40-60 кг перегною чи компосту (у жодному разі не свіжу
органіку!). Навесні додають сюди ще по 150-280 г. аміачної селітри,
350-400 г. суперфосфату, 250-350 г. калійної солі.
Важливо правильно обробити насіння. Попередньо його протягом 2 діб
вимочують у воді кімнатної температури. Ще ж зернята протягом 4-6 годин
тримайте у дводенному настої деревного попелу (2 сірникові коробки на 1 л
води).
Буряк треба висівати у вологу землю. Відстань між рядками 30 см, глибина
загортання - 3-4 см. Поверхню обов'язково коткують чи утрамбовують
зворотнім боком грабель.
Аби мати ранній урожай солодкого перцю, вже наприкінці
лютого на початку березня беріться за вирощування розсади (залежно від
регіону). Робити це слід у кімнаті чи опалювальних теплицях.
Перед сівбою проводиться підготовка насіння. Насамперед його знежирюють
розчином марганцівки. Хоча для таких потреб можна використовувати і йод
(20 капель на склянку води). Згодом репродуктивний матеріал промийте
водою та просушіть до сипучості.
Висівають зернятка на глибину 5-6 см. Після загортання у грунт
необхідний полив. Пророщування проводиться при температурі +25-30
градусів. Після появи сходів тепмературний режим знизьте до +20. Важливу
роль відіграє світло. Його має бути вдосталь. Тому вранці та вечері
вмикайте люміносцентні лампи, завдяки яким рослини добре ростимуть та не
витягуватимуться.
До вирощування помідорів треба віднестися відповідально,
тому що від цього залежить якість і розмір урожаю. Перше, що треба
зробити, це підготувати грунт з осені. Ділянка під посадку потрібно
звільнити від залишків рослин і внести органічні добрива. При цьому
треба враховувати, як помідори реагують на внесення добрив. Фосфорні і
калійні добрива прискорюють дозрівання плодів, а надлишок азоту затягує
дозрівання.
Далі готують насіння. Їх сортують шляхом занурення в
5% розчин куховарської солі. Через хвилин десять частина насіння
спливе; їх треба буде злити разом з водою. Ті, що осіли на дні,
промивають чистою водою кімнатної температури. Це насіння протягом
десяти днів витримує при змінних температурах для загартування: вдень -
при 18-20 градусах в приміщенні, вночі - при 2-3 градусах в
холодильнику.
Розсаду помідорів висаджують через 50-60 днів після
посіву. На ній має бути 5-7 розвинених листків і бутони на першій
квітковій кисті. У центральних областях висадку починають в останній
тиждень квітня. За наявності тимчасових плівкових парників висаджувати
можна на 5-7 днів раніше. Найбільш оптимальним часом для посіву розсади в
грунт буде 10-15 квітня, в цей час температура грунту на глибині
закладення насіння піднімається вище +10°.
Сирої дощової погоди на городі з'являється багато равликів. Зокрема, вони псують головки капусти. Спекатися таких непроханих гостей доволі важко. Однак є один простий та надійний народний метод. У міжрядді рокладіть капустяні листки, щедро змазані згірклою соняшниковою олією. Вночі до принад сповзуться равлики з усієї ділянки. Вранц залишиться лише зібрати та знищити їх.
Проти капустянки (інша назва - ведмедка, вовчок) використовують різноманітні методи. Один із найрезультативніших гнойові пастки.
Отож по всій площі городу викопайте ями завглибшки 50-60 см (на відстані
5-6 м рдна від одної). Їх наповніть свіжої огранкою (краще кінською).
Зверху варто додати шар грунту завтовшки 30-40 см. Робіть е протягом
вересня, бо саме тоді шкідники спускають у свої "зимові кватирки".
Облаштування аналогічних пасток пізніше позбавлене сенсу.
Хоча надворі осінь і суния вже давно відплодоносили, про них не варто
забувати. Навіть восени на ягідних грядках чимало роботи.
На суничних рядках варто виполоти бур'ян, який забирає у рослин поживні речовини, та розпушити міжряддя.
Особливу увагу варто звертати на верхівкові бруньки суниць, вони не
повинні бути засипані землею, тож при потребі відсуньте її. Своєю чергою
на оголені корінці слід постійно нагортати землю.
Зі здорових кущів слід зривати засохле листя, яке є розносником хвороб, та спалювати його.
Іноді томати вкриваться жовтувато-зеленими плямами. Листя стає тоншим
і скручується, на плодах і стеблах можна помітити темні стрічкоподібні
ушкодження.
Це мозаїка - вірусна хвороба, яка вражає як тепличні, так і городні
рослини. Кущі жовтіють, засихають, різко зменшують врожайність.
Зморшені помідори ззовні схожі на спущені мячики. У них не розвиваються
насінні камери, відсутні зернята.
Суниця, котра вже відплодонисила, починає активно нарощувати вуса. Ці новоутворення загущують ділянку, тому більшість городників намагаються позбутися їх, обрізуючи неподалік маточного куща. Однак із таких пагонів можна отримати нові ягідники.
Уже наприкінці квітня чи у перші дні травня вкидають у
землю насіння столових буряків. Таким чином матимете ранню продукцію.
Овочі ж для тривалого зберігання краще отримувати з пізніших посівів.
Аби мати ранній урожай солодкого перцю, вже наприкінці
лютого на початку березня беріться за вирощування розсади (залежно від
регіону). Робити це слід у кімнаті чи опалювальних теплицях.
До вирощування помідорів треба віднестися відповідально,
тому що від цього залежить якість і розмір урожаю. Перше, що треба
зробити, це підготувати грунт з осені. Ділянка під посадку потрібно
звільнити від залишків рослин і внести органічні добрива. При цьому
треба враховувати, як помідори реагують на внесення добрив. Фосфорні і
калійні добрива прискорюють дозрівання плодів, а надлишок азоту затягує
дозрівання.
Хоча надворі осінь і суния вже давно відплодоносили, про них не варто
забувати. Навіть восени на ягідних грядках чимало роботи.