Восени також проводять захисні заходи в саду, підготовлюють дерева до настання холодів. Осіннє перекопування ґрунту у пристовбурних кругах сприяє загибелі зимуючих стадій багатьох видів шкідників, що зимують саме там, зокрема вишневої мухи, яблуневих плодожерки та плодового пильщика. Особливу увагу в цей період слід звернути на стан і захист стовбура і скелетних гілок. Стовбур або штамб - магістраль обміну поживними речовинами між кореневою системою і кроною дерева. Навіть незначне пошкодження штамба погіршує цей обмін, а сильне пошкодження може призвести до загибелі всього дерева. Основними видами пошкоджень штамба і скелетних гілок у зимовий період є підмерзання, сонячні опіки, пошкодження кори мишами та зайцями.

За сильного підмерзання деревини гілок і стовбура дерева втрачають морозостійкість і зимостійкість, надалі у рослин послаблюються ріст і продуктивність. Через підмерзання відбувається порушення діяльності провідної системи, внаслідок чого в наступну вегетацію нерідко виявляється хлороз. При пошкодженні всієї кори навколо штамба дерева гинуть. На місцях відмерлих окремих ділянок кори і деревини утворюється ізолюючий шар з продуктів розпаду, кора навесні відстає від деревини («здувається»), що легко визначається при натисканні на неї (відчувається запах спиртового бродіння). Пошкоджена кора має вдавлені темні плями різного розміру і форми. Якщо слідом за обрізанням дерев наступають сильні морози, кора може сповзати, оголюючи деревину. В цьому випадку відсталу кору необхідно щільно перев’язати для зростання.

Ступінь і характер підмерзання визначають через зміну забарвлення пошкоджених тканин. Для цього після настання відлиги, коли забарвлення пошкодженої частини дерева виявляється чіткіше, роблять поздовжні і поперечні зрізи різновікових гілок, штамба, генеративних гілок і плодових бруньок. Здорові тканини камбію мають світло-зелений колір, кори - більш інтенсивне зелене забарвлення, деревини - від білого до світло-сірого. Пошкоджені тканини набувають забарвлення від світло-жовтого (слабке підмерзання) до темно-коричневого (сильне підмерзання). У груші пошкоджена деревина набуває від світло-сірого забарвлення - за слабкого, до чорного - за сильного підмерзання. Деревина і прилегла до неї частина кори персика за сильного ураження морозами чорніють.

Через підмерзання генеративних, або плодових гілочок на їх поздовжніх зрізах серцевина набуває коричневого кольору, тоді як навколишні тканини зберігають природне світло-зелене забарвлення.

У районах, де утворюється малий сніговий покрив, за вже сталих низьких температур, може вимерзати коріння дерев. Підмерзле коріння має темно-коричневе або коричневе забарвлення. Якщо коріння набуло чорного кольру, то це свідчить про його загибель. Таке дерево врятувати вже майже не можливо. Уберегти коріння від вимерзання допоможе мульчування пристовбурного кола шаром 10-15 см. Мульчування є важливим заходам нагромадження і збереження вологи в грунті. В якості мульчі використовують листя, тирсу, лушпиння соняшника, торф, перегній. У практиці степового садівництва відомо багато випадків підмерзання коренів через осінньо-зимову посуху. Щоб уникнути цього, в садах проводять пізньоосінній вологозарядний полив, який у достатній мірі зволожує грунт і захищає коріння від підмерзання.

Для збереження нижньої частини штамба від підмерзання проводять осіннє підгортання грунту. Слід звернути увагу на своєчасність проведення цієї нескладноїоперації. Часто садівники поспішають з підгортанням і проводять його передчасно, що призводить до підпрівання кори. Підпрівати кора штамба може дуже вузькою смугою (2-3 мм шириною по колу), тому її часом важко помітити. Підгортання треба проводити лише за настання стійких заморозків, коли на грунті утворюється невелика замерзла кірка. Її знімають і талим грунтом підгортають дерево. Грунт слід брати з міжрядь, повертаючи його навесні на колишнє місце. Знімати грунт навесні треба пошарово по мірі його відтанення.

Весняна обрізка допоможе відновити підмерзлі гілки та пагони. Повністю вимерзлі гілки вирізують «на кільце», а якщо підмерзла тільки верхня частина, - до здорової деревини. За середнього ступеня підмерзання проводиться радикальніше укорочення гілок. Це необхідно для підсилення зростання нових пагонів ближче до основи гілок, так як підмерзлі гілки крихкі і при великій довжині легко відламуються під власною вагою. А ось обрізку сильно пошкоджених дерев у рік сильних холодів краще не робити. Треба відкласти цю роботу до наступного року. Тоді по відростаючим новим гілкам можна визначити, в якому місці обрізка буде ефективнішою.

Обрізування дерев і спалювання уражених гілок також сприяють поліпшенню фітосанітарного стану насаджень, зменшенню численних зимуючих стадій шкідників та збудників хвороб, зокрема жука яблуневого квіткоїда, кліщів, яйцекладок шовкопрядів, листокруток, попелиць, гусениць яблуневої горностаєвої молі, яблуневої плодожерки, червиці в’їдливої, збудників борошнистої роси, парші, інших, що зимують у тріщинах штамбів або під корою.

Дуже небезпечним зимовим ушкодженням є морозобоїни (на фото зліва - морозобоїна на яблуні). Таке явище зазвичай  спостерігається в кінці зими – на початку весни,  коли відбувається сильне нагрівання  кори вдень і різке охолодження її вночі. В результаті  перепаду температур кора тріскається і тріщини  поширюються на значну частину стовбура. Уздовж тріщин кора відстає від деревини. Під відсталу кору проникають небезпечні грибкові інфекції та короїди. Морозобоїни призводять до появи дупел  всередині стовбура. Частіше від морозобоїн страждають дерева з високим штамбом.

Приступати до лікування морозобоїн необхідно навесні. Рану звільняють від мертвої кори, протирають її поверхню 5-ти відсотковим розчином мідного купоросу і ретельно замазують садовим варом або його аналогами. Якщо тріщина дуже велика і глибока, то стовбур туго стягують дротом під який, на місце рани, підкладають невеликі дерев’яні дощечки. Цей процес повторюють кожної весни до повного загоєння рани.

В кінці зими чергування сонячних днів з морозними ночами нерідко призводить  до сонячних опіків (на фото зправа -  сонячний опік на яблуні) кори штамба , стовбура і  скелетних гілок. Під впливом підвищених температур тканини виходять зі стану спокою, і  стійкість їх до низьких температур різко знижується.  Таке пошкодження призводить до зниження продуктивності дерев. Сонячні опіки з’являються з південного та південно-західного боків дерева, аналогічно до морозобійних тріщин. Опіки мають вигляд темних, іноді з червонуватим відтінком вдавлених плям різної форми і розмірів. Коли опікові  плями з’єднуються, утворюючи кільце, гілка або дерево гине після розпускання листя. З плодових порід сонячними опіками сильніше уражуються    сорти яблуні. Від сонячних опіків, а також і від пошкодження кори зайцями і мишамизахищає обмазування стовбурів сумішами глини і свіжого коров’яку у рівних пропорціях.

 Побілка стовбура і скелетних гілок плодових дерев вапняним розчином захистить дерева від сонячних опіків і морозобоїн, а також від шкідників. Біла поверхня стовбура, вкрита вапном, відбиває прямі сонячні промені, і тому дія різких коливань температури дня і ночі понижується. Ароматичні речовини, що можуть містити розчини для побілки, врятують дерева й від гризунів. Побілку проводять до настання морозів у суху погоду в жовтні-листопаді. Перед побілкою стовбур за допомогою металевої щітки зачищають від старої відмерлої кори, мхів та лишайників. Цю роботу проводять у вологу погоду, коли відмерла кора легко знімається. Засоби для побілки можна приготувати самостійно або придбати готові розчини в спеціалізованих магазинах. Для приготування розчину потрібно 2,5 кг вапна і 0,5 л мідного купоросу розвести окремо у відрі води, а потім додати 200 г столярного клею. Клей потрібен для того, щоб побілка не змивалася з кори дощем. Якщо шар побілки постраждав, його треба відновити якомога раніше навесні, як тільки потепліє і штамби дерев звільняться від снігу. Дерева, що сильно страждають від опіків, можна повністю обприскати вапняним молоком (свіжогашене вапно і вода у співвідношенні 1:5, з додаванням у розчин столярного клею для кращого прилипання). Роблять таке обприскування після того як опаде все листя.

Сади є звичайним місцем перезимівлі гризунів, що знаходять тут стабільні умови  для годівлі й укриття. Особливо  приваблює мишей товста соковита кора молодих дерев у нижній частині стовбура, біля самої землі. Якщо миші об’їли невеликі ділянки кори, це можна виправити, адже проходження поживних речовин  ще здійснюється. Рани зачищають до живої тканини і замазують глиною з коров’яком успіввідношенні 1:1. Дуже часто гризуни об’їдають кору навколо всього стовбура кільцем, в результаті чого порушується проходження поживних речовин в рослині, - дерево дуже швидко гине. Для врятування такого дерева необхідно зробити щеплення «мостиком» (на рисунку зліва). Таким способом можна вилікувати дерево, на якому починає утворюватися дупло, а також дерева зі значним пошкодженням кори морозами. Щеплення проводять у травні в період сокоруху. Спочатку намічають місця розташування мостиків, відстань між ними повинна бути 5-7 см по колу. Для яблуні дво-трирічного віку достатньо двох мостків, на штамбі діаметром 10 см необхідно чотири мостка. На нижньому і верхньому кінцях рани кору надрізають, роблячи Т-подібні розрізи довжиною 4 см. Краї кори злегка відокремлюють. Держак беруть на 8-10 см більше, ніж відстань між поперечними розрізами кори. На обох кінцях черешка роблять косі зрізи (довжина кожного біля 4 см), які вводять у вже зроблені розрізи. Товстий кінець держака вводять в нижній розріз, тонкий - у верхній. Для того, щоб живці не зміщувалися, їх кінці в місцях щеплень прибивають гвоздиками, які потім заростають. Тонкі живці легше заправляються в розріз кори і вони краще приживаються. Спочатку черешок вставляють в розріз на нижній частині штамба і міцно обмотують ізоляційною стрічкою, потім - у верхній і також обмотують. Після цього все щеплення обгортають плівкою для швидшого приживання.

За повного приживання живців плівку знімають. «Проопероване» дерево треба частіше поливати і рихлити його пристовбурові кола.

Видалення з саду рослинних залишків та сміття - важливий захід боротьби з гризунами, який зменшить їх кормову базу та захищеність.

Для перешкоджання просування мишей під снігом корисно топтати сніг навколо дерев і по периметру ділянки. Ущільнені ділянки снігу є нездоланною перешкодою для вільного просування гризунів.

Ефективним засобом боротьби з гризунами є застосування отруєних принад. У спеціалізованих магазинах можна придбати готові препарати для боротьби з мишами.

Бродісан А, р., зернова принада (бромадіолон, 0,005%) ПП «Лендяг П.П.», Укпраїна	3 г/нору	плівки	принади закладають у нору в осінньо-зимовий період з послідуючим її засипанням
Роденфос, зернова принада (фосфід цинку, 2,5%) ЗАТ «Альфа-Хімгруп», Україна	3 г/нору	польові мишоподібні гризуни	принади закладають у нору в осінній період з наступним її засипанням
Шторм, 0,005% воскові брикети (флокумафен, 0,005%) ф. БАСФ АГРО Б.В., Швейцарія	1 брикет/нору	полівки	брикети розкладають на відстані 10-15 м один від одного та поновлюють через 7-10 днів до досягнення бажаного ефекту.
Багіра, парафінована, зернова тістоподібна речовина (бродіфакум, 0,005%) ТОВ «Компанія «Укравіт», Україна, виробник – ТОВ «Фабрика агрохімікатів», Україна	1,5-2,5 кг/га	мишоподібні гризуни	за необхідності повторне застосування проводиться за 5-7 діб

За «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», 2010 року.

Велику небезпеку садам завдають зайці, обгризаючи кору на стовбурах і гілках, обкусуючи молоді пагони плодових дерев.

Для відлякування зайців під деревами рекомендується розсипати попел, торф’яні крихти або тирсу, змочені 5-10-ти відсотковим креоліном. Ефективним є побілка стовбура та скелетних гілок до передбачуваного рівня снігу відлякуючою сумішшю: глина (3-4 кг), коров’як (3-4 кг) із додаванням 100 г креоліну або 50 г карболової кислоти (на 10 л суміші). В отриману суміш додають воду, довівши її до стану густої сметани.

Така суміш є ефективною і проти мишоподібних гризунів.

Зайці не виносять запаху крові і сала. На присадибних ділянках для їх відлякування достатньо провести куском сала по основних гілках. Існує і такий спосіб відлякування зайців: невеликі кружальця з картону фарбують в чорний колір і прикріплюють нитками до гілок (два-три на дерево). Зайців відлякує рух чорних предметів.

Для уникнення пошкоджень дерев сонячними опіками, морозобійними тріщинами, мишами та зайцями штамби і основи скелетних гілок обв’язують різними матеріалами (сухі стебла осоки, очерету, кукурудзи, соняшнику, малини, картопляне та помідорне бадилля, хвойний лапник, толь, руберойд, металеві сітки, інші). Лапником обмотують стовбур дерева направляючи його голками вниз, починаючи від самої землі. Толь і руберойд накладають на стовбур щільно, на 5-10 см поглибивши в землю нижню частину. Чорна поверхня цих матеріалів перегрівається на сонці, що може призвести до опіку кори. Тому спочатку стовбури обертають мішковиною, ганчіркою або двома-трьома шарами газети і тільки потім толем або руберойдом. Під руберойд, слід підкласти мішковину або ганчірки. Зверху зазор між стовбуром і руберойдом закривають ганчіркою, папером або шматочками глини, для уникнення потрапляння вологи. Знімають обв’язку після сходу снігового покриву.

Дуже добре зарекомендували себе в якості обв’язки капрон або склотканина. Ними ретельно обмотують стовбури прямо від поверхні грунту. Миші не гризуть таку тканину і її можна накладати задовго до осінніх холодів у суху погоду.

Якщо взимку випадає багато снігу, то зайці здатні пошкоджувати дерева обгризаючи кору гілок крони і обкусувати молоді пагони і плодові гілочки, що може призвести до зниження врожайності. Тому найбільш надійнішим засобом є огорожа дерев дротяною сіткою. Нижню частину її заглиблюють у землю довкола штамба на глибину 4–5 см. Перевага сітки перед іншими матеріалами полягає в тому, що таку огорожу не заносить снігом. Така сітка є надійним захистом дерев і від мишоподібних гризунів.

Вказану ретельну підготовку та утримання плодових насаджень здебільшого здійснюють на присадибних та невеликих фермерських насадженнях. Щоб ваш сад був у доброму стані і щороку радував добрими врожаями, треба дуже ретельно підходити до вибору ділянки під сад, де дерева будуть мінімально піддаватися зовнішнім зимовим впливам. В першу чергу слід підбирати для садіння морозостійкі сорти, підтримувати сад в чистоті, вчасно реагувати на появу шкідливих організмів, для своєчасного захисту від них.